Коротенький звіт про ще один чудовий сплав. Плануйте і відвідуйте і бережіть, поки ще є така річка.
Ділянка Стоходу за маршрутом Арсеновичі – Гулівка (31 км) , однозначно, заслуговує на самі теплі відгуки і деякі поради для тих, хто має намір пройти ці чудові місця.
Опишу наш формат подорожі, зупиняючись на ключових моментах, які допоможуть водним туристам побудувати оптимальний графік руху і зрозуміти, як спланувати відпочинок.
Оскільки осінній наднизький рівень води в Стоході передбачає однозначні сюрпризи у вигляді мілин, трав’яних пробок, завальчиків, загат , кладок, звужень і можливим поєднанням усього вищеперечисленого в одне ціле і це все буде суттєво впливати на швидкість руху, де середня швидкість може скласти (з привалами і подоланням перешкод) до 2-3 км на годину – вирішили перший день витратити на закидання до місця старту і відхід від крапки старту за село на 1-2 км для ночівлі, щоб наступні 2 дні повноцінно присвятити сплаву.
Тому день 1-й (11 жовтня) був побудований так:
Виїхали з Червонограда о 12.30 В 15.00 були на старті – 1-й міст на в’їзді в Арсеновичі – тут чудовий під’їзд, прекрасне місце для старту. Далі 3,5 години пішло на розвантаження, передислокацію буса на фініш (Гулівка) і повернення на велосипеді (26 чудових, мальовничих кілометра лісовими і польовими дорогами і це окрема історія, варта свого окремого опису) в Арсеновичі з Гулівки.
Старт о 18.30, а це вже сутінки, почався з загрозливого волоку, оскільки, поки я був відсутній, розвідка показала, що за мостом рівень такий, що ми просто застрягнемо у мулі, немає навіть 5 см води і треба стартувати на 200 м. нижче. Зразу виникло питання: якщо тут так, то як далі? Але налаштувавшись морально, вирушили – і нічого, це район села, а в селах плеса, зазвичай, широкі і мілкі, тому була надія на краще і вона повністю в подальшому виправдалася. Швидко стемніло. Вже в темноті дісталися 2-го мосту і вирішили поповнити запаси води. Поповнили у хаті в дуже привітного і гостинного пана Володимира, який пригостив нас домашнім хлібом і показав, що ми зупинились біля відомого місцевого джерела, яке не замерзає зимою і вода в ньому виявилася напрочуд смачною і свіжою. Але тут якраз був курйозний момент, курйозність якого полягала в тому, що я набурчав на своїх колег по сплаву за те, що вони мали купу часу набрати води і не набрали і тепер в темноті потрібно йти в село і ще витрачати час, на що вони відповіли, що десь в кінці села має бути джерело, де це планувалося зробити. «І де в темноті маємо його шукати????» – не вгамовувався я. І місце, де ми стали, в темноті виглядало як якісь стоки з корівника (довга польова огорожа з паль поруч) і біля загорожі також якась дощана маленька огорожа незрозуміло з чим в середині. так оця маленька огорожа і була огорожею джерела і діалог відбувався в метрі від нього)))) Але все це нас стало відомо після того, як набрали воду, з пояснень Володимира, який вирішив нас провести. І розповів про можливі стоянки далі, за що йому вдячні. А чому ми не скористалися ліхтарями? Та просто був повний місяць у чистому небі і ми ще з кілометр насолоджувалися нічною казкою Стоходу і заночували на правому березі в красивому сосновому лісі.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 0 км сплаву(старт) – 1-й міст (на в’їзді в Арсеновичі від с.Підліси)), до 1 км сплаву – 2-й міст на виїзді з Арсеновичів в с.Угли, тут за мостом в 100 м. зліва – джерело, 2 км сплаву – правий берег – чудовий піщаний вихід до лісу – місце стоянки.
2-й день (12 жовтня) побудований так:
Підйом, сніданок. Старт по 10. Через 3 км по правій стороні – ще одне прекрасне місце для стоянки і ночівлі. Далі до с.Угли також є кілька варіантів стоянок. Місцевість надзвичайно мальовнича, кругом наближаються ліси. В р-ні початку села невелика ділянка з багатьма розгалуженнями, старими мостами, кладками, загатами – треба пробиратися. Не складно, недовго, але з своїми сюрпризами. За цією ділянкою – правий берег – піщані пагорби, порослі молодою сосниною – дуже мальовниче, красиве місце. Далі мілкі ділянки повз села і мілке звивисте русло до відмітки в 11 км від початку сплаву – зліва тут прекрасний ліс і місце для стоянки. Тихо, чисто, красиво. Далі русло звужується і переходить в польову ділянку в лабіринті очеретів, яка поволі змінюється ділянкою з лісом по лівому березі перед с. Кашівка. По лівому березі є кілька придатних для стоянок красивих місць. 15-й кілометр – міст в с.Кашівка, основна частина якого розташована по правому березі. Якщо по мосту вийти на правий берег, то через 300 м. в районі церкви є симпатичний сільмаг.
Далі через приблизно 2 км по карті ви побачите розгалуження на 2 рукави. Основним є ліве русло і при малій воді в правий рукав вхід доволі сумнівний, але саме правим рукавом ви можете потрапити до симпатичної стоянки на узліссі. І при малій воді це легко зробити, якщо дійти до злиття рукавів і поплисти в правий проти течії (якої там по малій воді і не видно)
Але про це ми довідалися після ранкової розвідки. І прихистом нам була відкрита і також дуже мальовнича стоянка з навісом по правому березі за 50 м. до злиття, до якого не дійшли і навіть не помітили у меандрах. Це 19-й кілометр і зліва починається с.Підріжжя.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 5 км сплаву – потенційна стоянка на узліссі, піщаний вихід правий берег, р-н с.Угли – багато красивих місць і потенційних стоянок, 11 км сплаву – лівий берег за с.Угли сосновий ліс – місце стоянки або відпочинку, 13-14 км сплаву – зліва ліс, хороші місця, 15 км – міст в с.Кашівка, 19 км – стоянка або зліва (відкрите місце, немає дров, близько с.Підріжжя), або в правому рукаві на узліссі.
3-й день (13 жовтня) побудований так
Підйом, сніданок. Старт по 10. Тут русло міняється в плані глибини, починаються вузькі глибокі, з частими заводями, суцільні очеретяні лабіринти одного русла. Більшає рибальських можливостей, сюди в межень збивається та невелика кількість мілкоти і хижака, яка не мігрує в глибоку Прип’ять і озера Прип’яті, тому тут можлива гарна рибалка. Ліси відходять і виходів на берег обмаль, всі відкриті і не дуже мальовничі для стоянок. Тут по-справжньому тихі і заховані глухими очеретяними кордонами, місця, русло покручене, мальовниче, без завалів і суттєвих перешкод. 28 км сплаву – міст в с.Ситовичі, біля моста по лівому березі облаштована зона відпочинку, для повноцінної стоянки підійде 50/50, а для привалу і перечекати негоду – прекрасне. Далі через 800 м в р-ні високовольтної лінії по правому березі буде невеличке узлісся, вихід утруднений, але можливий (берег не пологий і зарослий очеретом і травами) Далі так само русло меандрує, характер глибин і рельєф – той самий. 31-й км сплаву справа вільховий лісочок, і польовий піщаний вихід, прекрасне місце для відпочинку і закінчення сплаву – можливий під’їзд транспорту. Тут ми фінішували о 15.00 і мали нагоду порибалити, і нас чекала прощальна уха, якою нас почастував Стохід.
Резюме дня по орієнтирам і об’єктам: 28 км сплаву – міст в с.Ситовичі, 31 км сплаву – вихід на правий берег, потенційне місце для ночівлі, привалу, фінішу. Далі через 1,5 – 2 км міст на «варшавці» в с. Гулівка –також потенційне місце фінішу. Слід розуміти, що ці 12 км (с.Підріжжя – початок с.Гулівка) практично не мають (окрім місця фінішу на 31 км) хороших місць для стоянок – при плануванні ходового часу цей момент слід врахувати.
Загальне резюме. Дати 11-13 жовтня. Рівень води – наднизький (нижче звиклого низького рівня даного періоду на 20-30 см.) Склад групи 3 осіб + чемний пітбуль Джессіка. Засоби – два 1-місні каяки RTM Solo і один 2-місний RTM Brio. Ділянка річки Арсеновичі – Гулівка – надзвичайно красива, насичена різноплановими об’єктами і рельєфними особливостями, з масою чудових місць для відпочинку, дньовок, риболовлі (ділянка Підріжжя – Гулівка). Хорошими доїздами, можливістю розбивки на будь-яку кількість ходових днів і частин. Придатна для комбінованих, водно-пішо-велосипедних мандрівок, в міру заселена, тиха, мальовнича. Прохідна на протязі всього сезону.
Гаряче рекомендую усім водникам!!!
