17 квітня, середа
Вчора розпочався сплав Дністром від Галича нашої невеликої, але стійкої київської групи “Півтора Бізона”. Вчора, в день приїзду, стартувавши на Гнилій Липі, ми дійшли тільки до Єзуполя біля гирла Бистриці. Маємо час, тож сьогодні перечікуємо дощ, настрій бадьорий. Рівень води нормальний. З нетерпінням чекаємо погоди!
Галич – Залізничний міст біля Єзуполя – 10,6 км
Залізничний міст біля Єзуполя – Маріямпіль – 7 км
18 квітня, четвер
Дуже приємно, що погода налагодилась. +16С в 17:00 – це свято після двох днів негоди.
Річка весела, перекатиста. Людей мало. За 4,5 годин сплаву – три рибалки і бабуня з песиком :)))
Зупинились на Золотій Липі. Ми тут перші у цьому сезоні. Галявини в квітах, ми тут ніби у магазині парфумів.
Палатка у нас з великим тамбуром. Ілля – колега має кемпінгову, де зберігаються речі. Баржа у нас нормальна – 3-ка “Неріс” з дерев’янними шпангоутами. То і бавимось:)))
Це не НЛО – світить ліхтарик у двох пластикових мисках:)))
Маріямпіль – Довге – 9 км
Довге – Золота Липа – 15 км
З нетерпінням чекаємо наступного дня!
19 квітня, п”ятниця
Зранку вирушили далі. Зустрічний вітер і хаотична хвиля. Річка за ніч стала кольору какао. Біля трубопроводу нема джерела вже. Сухо.
Втомились. Спіймали міляку неприємну, не побачили.. Навпроти стали на Лугу під вербами.
Річка за ніч стала кольору какао. Цієї ночі см на 10 см плюс, але зараз інакше. Поставив палку о 17-й – зараз вода відійшла.
Настрій бойовий. Тестуємо фантастичну українську тушонку.
Тушонок таких три різновиди телятина, куряча і свинина. Власне м’ясо. Брали у виробника. Шось ~100грн. Для ЗСУ роблять. 340грам
Нє. Не мерзнем. Термобілизна, великий самонадувай, фліс і норм спальники. Не перший рік саме в таку погоду.
Вдень +18. Зараз 8. Вночі було +1,6С
Золота Липа – нижнівський міст – 5 км
нижнівський міст – нафтопровід і стоянка “Верби” – 3,5 км
стоянка “Верби” – Одаїв, стоянка “Два джерела” – 12 км
Одаїв, стоянка “Два джерела” – Коропець, гирло річки – 8,5 км
20 квітня, субота
Дійшли до Монастирка. Стоїмо на тому березі, де пластовий хрест – лівому, наприкінці посадки перед полем. Відвідали село. Усе ОК. Кілька фото.
21 квітня, неділя
Сьогодні йшли цілий день під дрібним дощем, тому зупинятись особливо ніде не хотілось :((( Дійшли до Хмелевої, де зручно розташувались на лівому березі під сосною якраз навпроти магазину на березі правому :))) Варимо горохову зупу. Завтра плануємо дійти до стоянки на л/б за нафтопроводом і зробити там днівку – час є.
22 квітня, понеділок
Зранку ми вирішили не шукати добра коли нам вже добре – і залишились під сосною у Хмелевій ))) Днюємо тут. Тепло +15. Вночі було +5. Просушуемо речі, спа-процедури в струмочку, заряджаю банку сонцем, ревізія харчів і інші неквапливі справи…
23 квітня. Вівторок
Погода (штормовий зустрічний вітер) змусила нас повертатись додому — часу чекати більше немає:((( Тому кілька останніх фото…
А ось і підсумковий текст:
Мы вернулись c Serge Lisitz Lysov из нашего 10-дневного речного похода по красивому, сильному и порой суровому Днестру.
За последние несколько лет это самое насыщенное наше путешествие. Фото идут по хронологии, выбрать что лучше – нет никакой возможности.
Короткий отчет:
Прошли около 150 км.
Первая ночевка у нас была под -6 С.
В первый ходовой день было несколько опасных касаний каменного дна, течение быстрое, нервы крепкие (как мы думали сначала)
Третий день – непогода, ветер, дождь, стояли на берегу. Сделал себе из говна и палок (бутылок и веревок) спас-жилет, пользовался до самого конца похода.
После впадения Быстрицы вода стала мутная и все последующие ходовые дни шли вслепую. Все привязывали, затягивали, на случай если…. Несколько раз подсаживались на мель посреди реки или скребли веслами по камням.
Был один целый ходовой день под дождем.
Была дневка в роскошном месте. Палатка под сосной, вокруг все цветет и пахнет. Рядом джерело, где и воды набрать можно и искупаться.
В ходовой день река позволяла сделать 30-35 км.
Последние два дня планировали сделать по 20-25 км в день. Шли с небольшим опережением, но в предпоследний день сделали 6 км, причем для того, чтобы пройти последние 100 метров – просто перейти на другую сторону реки – пришлось ждать 5 часов, чтобы немного утих ветер. Получили несколько раз по полведра воды в лодку с волны. В последний день на воду стать не смогли. Прямой участок каньона в 10 км и строго по каньону ветер в морду 30-35 км/ч.
Благодаря пану Игорю, хозяину орехового сада и тропинки “недалеко, всего 400м в гору”, которую я смог пройти с 7-10 остановками состыковались с машиной и успешно снялись, проехали 600 км домой, по пути по нашей традиции рубанули финальных пельменей в кафе.
А в Киеве нас ждали прекрасные принцессы в кукольных домиках (такими в первый день адаптации к цивилизации кажутся наши квартиры после жизни под открытым небом)
Поход закончился, планируем следующий))
