Південніше Кременецьких гір розкинулась сильно пересічена місцевість з високими пагорбами і глибокими долинами. Вона розташована в межах Кременецького і Шумського районів. Ці терени я декілька раз пересікав велосипедом в дев’яності роки, коли їздив з Луцька до родини в Хмельницьку область. Зазвичай така подорож тривала три дні в один кінець. Пам’ятаю мій радісний настрій, коли я виривався з похмурих лісистих гір лінії Кремінець-Мізоч на відкриті простори з далекими горизонтами!
На днях здійснив з сином Арсеном велопохід в ці місця. Старт і фініш в Кремінці. Нитка кругового маршруту проходила через села Чугалі, Башківці, Угорськ, Забара, Залісці, Сошичне, Літовище, Кути, Кутянка, Руська Гута, Зелений Дуб, Андрушівка, Малі Сади, Васьківці, Рохманів, Жолобки, Тилявка, Одерадівка, Людвище. Протяжність близько 120 кілометрів. Ночували біля Зеленого Дуба.
В селах, далеко захованих в долинах, за високими хребтами, прикритих з півночі великими лісами, тече своє самобутнє життя. Все розкинуто вільно, хата на хату не подібна. Багато подвір’їв зовсім сховались в складках місцевості і в буйній рослинності. Відчувається глибинна вільна Україна. Тут діяли у війну великі загони УПА, тут, в урочищі Гурби, відбувся найбільший бій між УПА і військами НКВС. Ще тут дуже кидається в очі переплетіння архітектури Поділля і Полісся. Мазанки стоять поруч з дерев’яними хатами.
