Іква та Стир 2014

Від Дубно до с. Вербаїв перед Луцьком

30 квітня — 4 травня 2014 року

Вісім екіпажів по два чоловіки, шестеро з Луцька, один – з Червонограда Львівської обл., усі інші – зі Львова та околиць.
Плавзасоби — дві “надувнухи”, один “Салют – 2” — ветеран, два “Таймені – 3”, чотири “Таймені – 2” з новими нерісівськими шкірами

 

30 квітня.

Зі Львова електричкою до Дубна, по обіді розташувались на станції спортсменів – човнярів за замком. Поставили палатки на траві, розклали байдарки, повечеряли.


Зранку приїхали друзі з Луцька.

1 травня

Вийшли, як і планували, о 12.00. Перші кілометри ріки – прямий канал, згодом русло повертається до нормального стану. Береги у верболозах. Перешкоди незначні – кладки якісь, мостики… Ріка десь метрів 8 шириною, рівень води, як на початок травня, дуууууже низький, але значних мілин немає.

Потрохи розгортаємо ковдру Малинського водосховища… Вітер в обличчя. Міст, прохід чистий.

Ось і ГЕС – спочатку треба оглянути. Оглядаємо, вибираємо місце, переносимо речі і човни.


Кілометра за півтора на л/б є лікарня і лісок, між ними і рікою – чистий беріжок. Тут і зупиняємось. На протилежному березі видно пагорби — це пам’ятка археології під охороною закону (нарешті ми знайшли в Україні місце де він діє) — прадавнє городище Муравиця, згадка про яке є у літописах. (Городище літописного міста Муравиця (смт Млинів, правий берег р. Ікви) – пам’ятка археології (2 тис. – 10 ст. до н.е., 9 – 13 ст.))


Ми жваво розгорнули табір, набрали води у лікарняній конюшні, вечер я теж не забарилась. Разом з нами вечеряли і двоє наших друзів, що мандрували машиною неподалік. Ім дехто героїчно віддав свою палатку і спальник, а сам мерз до ранку у іх дууууууже малолітражці… Вечеря була веселою, проте біля вогнища не було нічних посиденьок — перехід водосховищем проти зустрічного вітру стомив народ.

2 травня

Стартували о 10.30.

Спочатку переправились на протилежний берег, де оглянули пагорби Муравиці. До них можна дійти байдарками впритул. Берег твердий, що на Ікві не часто.


У с. Добрятин влаштували перепочинок – оглянули свердловину, з якої протягом 30 років б’є струмінь води. Раніше свердловина була на березі, але з часом опинилась у воді. тут, кажуть місцеві, мали збудувати санаторій (місце справді дууууже гарне), тому пробурили свердловину. Та, на жаль,Ю вона має відчутний смак і запах сірководню – пити важко ))) На березі стара занедбана хата. За Добрятином перед високою горою правого берега зручний вихід, столик під берегом, тінь. Тут перекус.





Часом зустрічаються повалені дерева, нічого складного. З-з низького рівня води інколи на колоди можна наштовхнутись і під поверхнею води. Береги безлісі, є кладки, але високі.





Перед однією з них — завал із стовбурів дерев. Прохід є.

Вздовж правого берега йде автотраса на с. Торговиця, тут бетонний міст на лівий берег до с. Лихачівка і назад – до с. Демидівка.

За Торговицею Іква впадає у Стир. У руслі є затонулі стовбури дерев.

Коли урвище високого правого берега знижується – з’являється гарний лужок під хатою на горбі — село Нове. Тут ми і отаборились (50`34 N, 25` 24 E). Місце гарне, дрова шукали по кущах.

 

Увечері наш відомий рибальськими подвигами усьому цивілізованому світові Мирослав Волинський зловив кілька здоровенних коропів, які викликали ажіотаж у присутніх – усі хотіли зробити фото з рибами, яким де дуже пофартило цього дня….

Вечеря була смачною.

3 травня

Стартували аж о 12.00.

Ранок похмурий і холодний.

Деякі “чайники”-слабодухи, взнавши прогноз погоди з інтернету, почали вголос роздумувати, як краще дістатись додому. Ще деякі були готові зробити це негайно… Поки придушувались панічні настрої – минув час…

Проте перебування у байдарці одразу усіх заспокоює — ми бадьоро йдемо далі.

Минаємо нафтопровід, що йде черес Стир.

У с. Підлісці — перекус на п/б біля с. Підлісці (50’37 N. 25`23 E)

Рівень води низький, тому видно джерела під берегом. Місце зручне і для ночівлі, є чисті галявини під берегом. Вихід з води – добрий, кам’янистий.

За селом острів дугою наліво, ми йдемо прямо кращим шляхом. Регулярно з’являються підвищення на п/б з гніздами ластівок у піщаних кручах.

Минаємо берег під лісом біля села Межиріччя (50’38 N, 25`21 E) – тут остання можливість зупинитись у гарному місці (до Луцька).

Вихід на п/б невеликий, далі галявина і ліс за нею. Через ліс дорога до села.


Але ми йдемо далі – бо від села у напрямі Луцька вщент розбита дорога, а нам треба вивозити машиною байдарки.

У с. Вербаїв лучани завершують сплав і з великими труднощами витягають на крутий л/б байдарки. До с. Яловичі місць для стоянок нема. Під селом кілька гарних галявин, зупиняємось у місці, де селяни “паркують” свої плоскодонні крейсери. Нагорі хата, за нею – вулиця до роздоріжжя біля кладовища. Тут зупинка автобусів до Луцька і Дубно.

З огляду на дощ, що наближався, бадьоро отаборюємось, вже у темряві під дощем вечеряємо. Цілу ніч дощ і дуже холодно. Зранку під дощем згортаємо табір та прямуємо до зупинки. Ось і все…

P.S. “Путін Ху..ло, ла-ла-ла ла-ла ла-ла -ла!!!” — співали ми час від часу. Як посміхались цьому рибалки на берегах….

 

 

Поділитися на facebook
Поділитися на google
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin

Залишити коментар

Доброчинні пожертви на сайт

Сайт клубу існує на щорічні пожертви учасників сплавів і симпатиків клубу. Просимо надсилати прийнятну для вас суму на рахунок керівника клубу:

Raiffeisen bank aval

4149 5000 2381 0230

з позначкою (на сайт)

Звіт про використання коштів протягом року на сайті кожного грудня