15-17 червня 2019 р. «Братство РІки» двома групами сплавлялось Дністром. Перша група (керівник Юрій Секретта) йшла від автомобільного мосту біля Залісок, друга (керівник Володимир Гарбузюк) – від Журавно.
Короткий звіт про сплав другої групи
Екіпажі
- Володимир, Майя і Софія Гарбузюки – надувна байдарка «Divecasper-3»
- Олексій Дубовик і Богдан Швед- надувна байдарка «Divecasper-2»
- Андрій Судин і Олена Капустіна – кнб «Катран»
- Тарас і Богдан Кошики – «Таймень-2»
- Павло і Алла Савчуки – надувна двійка “Noname” :)))
- Олексій і Максим Стадницькі, Оленка Підгірна – «Таймень-2»
Бус з Івано-Франкового з пригодами (аварія незначна на трасі, затримка 2 години) довіз у Журавно, яке знаходиться у межиріччі Дністра і Свічі. Через запізнення довелось відкласти заплановану екскурсію містечком. Грунтові дороги ще були у болоті після недавніх потужних дощів, тому заплановане місце старту на л/б за мостом стало недоступним, довелось складати каяки на правому крутішому березі за мостом. Дерева вздовж берега рятували від полуденної спеки, але від комарів – ні, тому розтягувати це задоволення ніхто не хотів – за дві години і склали плавзасоби, і поїли, і зустріли друзів з першої групи, які зранку стартували у Залісках.
Рівень води – високий, колір – як після великих дощів, знаєте… Бадьоро стартуємо, течія швидка, жодних мілин чи перекатів – велика вода. Не були тут кілька років – намагаємось розпізнати знайомі місця, це вдається не завжди… 
Спека – 30+. Періодично купаємось. У Свічі, яка впадає за Журавно, вода і чистіша і холодніша. Зупиняємось для короткого відпочинку.
А ось і скеля біля Старого Села.
Шукаємо місця для табору. З цим проблеми – береги дуже заросли верболозом. Одразу видно, що мало випасають худобу і косять – таких хащів я ще не бачив у цих місцях… За селом Лука, там де правий берег захищений бетонними плитами, зупиняємось перед островом на п/б. Висока трава, безліч крилатих кровопивців, мало дров. Купаємось. Вечеря, сон – все дуже швидко, бо у комарів – бенкет.
Після сніданку знову в дорогу… Минаємо залізничний міст. 
Спека. Чекали на перешкоду за с. Новий Мартинів, про яку повідомили наші друзі – там же мали висадити Софію Гарбузюк, яка мусила вертатись домів. Перешкоди не було, хіба що перекат з хвилями, село «пролетіли», всі наступні села – далеко від траси Галич-Франківськ. На пляжі л/б перед селом Німшин зупиняємось і висаджуємо Софію, яка на перекладних (але швидко) добирається до траси і далі – до Львова. 
Проходимо ще 800 м і у самому селі зупиняємось на перекус, відвідуємо місцевий магазин з морозивом та пивом (Алла та Майя сторожили байдарки на березі і купались). Бачимо, що на протилежному березі зупинилась інша група нашого клубу, намагаємось підійти до них проти течії – марно, дуже стрімкий потік.
Йдемо до знайомого нам з минулих сплавів місця у с. Придністров’я. Берег не впізнати… Як швидко заростають береги! Але поставити намети можна. Дружно готуємо вечерю, трішки співаємо.
Зранку долаємо останній відтинок шляху. Зупиняємось на п/б за мостиком через Лімницю. Кілька чоловік залишаються, більша частина групи йде на екскурсію до старовинного храму св. Пантелеймона, який видніється на горі.
Після екскурсії пропливаємо заключний відтинок до Галича і зупиняємось – традиційно – на л/б за другим мостом у Галичі, де вже розбирає човни перша група. Проводжаємо тих, хто дуже поспішає на автобус, а самі добираємось до вокзалу, де чекаємо на вечірній потяг до Львова.
Висновки: простий прогулянковий маршрут на вихідні. Береги зарослі верболозом, стоянок гарних небагато, так само як і дров. У малу воду можливі перекати і мілини.
