Прип’ять

Сплав  річкою  Прип'ять

 

від озера Люб'язь (Волинська обл.) до озера Нобель (Рівненська обл.).   Вересень 2009.

Звіт Павла та Алли Савчук

 

Ідея пропливти цим маршрутом виникла давно, але за місяць до cплаву з'явилось неcтримне бажання будь-що попасти туди, прямо якийсь "Поклик Прип'яті".

Отже, посидівши над картою, підготувавши спорядження, ми вирушаємо в путь.

На карті  бузковим кольором позначено наш шлях ,червоні крапки - місця зупинок.

Супутникове фото маршруту через Google Earth  ( частина 1)

 Лінія маршруту відмічена жовтим, міця зупинок оранжевим

Супутникове фото маршруту через Google Earth  ( частина 2)

Загальна довжина маршруту приблизно 40 км. Ми планували подужати цей шлях менш, як за два дні. Озеро Люб'язь і Нобель - це заплавні озера Прип'яті. Приблизні розміри Люб'язя - 4 на 2 км, Нобель -3,5 на 3 км ( див. примітку).  Як я попередньо зрозумів по карті ,середня глибина Прип'яті по маршруту - 2 м. Середня швидкість течії в  2 рази два менша , ніж на р. Стир, приблизно 700 - 800 м/год. Ми будемо плисти на двомісному надувному каяці. Наш екіпаж   - це я - Павло Савчук, і моя дружина - Алла Савчук.

   Дуже приваблювало те, що мандрівка пролягала по території Національного природного парку "Прип'ять - Стохід".

Адреси сайтів по темі:

http://pryroda.in.ua/blog/tut-ne-prosto-pryroda/#more-1151

http://reserves.in.ua/npp/prypjat_stohid

http://www.volyn.com.ua/?arch=149&article=0&rub=32

http://www.day.kiev.ua/186513/

http://www.birdlife.org.ua/news92.htm

http://bioweb.franko.lviv.ua/zoo/wuos05/pr.php

http://zarichne.libr.rv.ua/page3.html

День перший

 

м.Луцьк - село Любязь (автобусом)

Село Любязь - р.Припять - озеро Любязь - далі по річці  Прип'ять - урочище Муравина - село Сваловичі - урочище Залиска.

 Протяжність 25 км. Пливли з 10.20 до 20.00.

Таксі, рюкзаки, автовокзал - і ми  о 5 ранку прямуємо автобусом на Люб'язь.

Ранкова дорога  і через 3.5 години ми в селі Люб'язь. Проходимо метрів триста до мосту через Прип'ять. Готуємось, надуваємо каяк, вкладаємо  і прив'язуємо речі - ми готові до сплаву. Хоча більше це було схоже не на сплав, а на експедицію.:)

 Я ще біжу в село і купляю пляшку ранішнього молока в селі - це вже стало у нас традицією походів.

 

Відчалюємо!!! Аж дух захоплює. Мрії реалізовуються.

Вздовж річки хати, біля кожної маленька пристань з човнами.

Ми пливемо приблизно 1 км по Прип'яті до озера Люб'язь. Вода дуже прозора, видно водорослі з величезними  листками.

Мандруємо далі справжньою українською Амазонкою

 

За годину часу знаходимо місце, де можна зійти на берег. Луг, гарне рідколісся. На березі щось схоже на бесідку, з очеретяним дахом.

А ось і озеро.

 

На  озері є півострів з гарним ліском, і взагалі дуже комфортне місце для зупинки. З суші туди добратись  нелегко, болото. Тому - це швидше острів. На берегах  озера невеликі соснові ліски з піщаними пагорбами та дюнами. Туди також по землі не доберешся - лише човном. На фото нижче місце під назвою  Мурашина гора. В прадавнину, декілька тисяч років тому, на цьому місці було поселення наших пращурів.

І ось, ми перетнули озеро, допливаємо до місця, де Прип'ять витікає з Люб'язя.

Перша зупинка, сніданок. Перепаковуємо речі

На початку русла дві затоки метрів 200 шириною.

Лівіше - село Хоцунь.А перед нами безліч русел, стариць,проток, заплав. Один раз ми заплутуємось і починаємо блукати, робимо коло, але швидко відновлюємо курс.

Берега порослі очеретом і різною річковою рослинністю, багато латаття з величезними листками. Берегової лінії немає, за очеретом все приболочене, вийти на берег неможливо. Як потім виявилось, далі ще гірше. Навіть сходити в туалет стає проблемою. Рідкісні місця, де можна відчути під ногами твердий грунт сприймаються , як подарунок .

 

На поверхні води лежать щупальця  спрута - насправді це коріння якоїсь річкової підводної зелені.